Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
крякати — 1) (про ґав, круків тощо кричати), каркати, крю[у]кати, крумкати; кавкати, кавчати (про ворон) 2) (про качок кричати, видавати звук кря кря ), кахкати, кректати, крекотати 3) див. квакати … Словник синонімів української мови
крякати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прокрякати — прокря/каю, прокря/каєш і прокря/чу, прокря/чеш, док., перех. і неперех. 1) Док. до крякати 1 4). || перен., розм. Сказати щось неприємним, різким голосом. 2) Крякати якийсь час … Український тлумачний словник
груяти — у/ю, у/єш, недок., діал. Каркати, крякати … Український тлумачний словник
закрякати — кря/каю, кря/каєш і кря/чу, кря/чеш, док. Почати крякати … Український тлумачний словник
каркати — аю, аєш, недок., розм. Те саме, що крякати 1), 2) … Український тлумачний словник
крякання — я, с. Дія за знач. крякати та звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
крякнути — ну, неш, док. Однокр. до крякати 1), 3 5) … Український тлумачний словник
покрякати — покря/каю, покря/каєш і покря/чу, покря/чеш, док. Крякати якийсь час … Український тлумачний словник
покрякувати — ую, уєш, недок., розм. Крякати злегка або час від часу … Український тлумачний словник
